( Присвячується з нагоди 25-річчя з часу відновлення)
Ці стіни сотню вже давно переступили,
Вони побачили усе на тім шляху.
Цьогоріч свято в школи особливе –
Гімназією чверть століття звуть!
Ти відновилась, відродилась знову,
Утерла сльози, плечі розвела.
І перших учнів у дев’яносто другім році
Як гімназистів на подвір’я завела.
А скільки ти, Чортківська «Рідна школо»,
Подарувала світу геніальних доньок і синів.
Злетяться звідусіль до тебе, у родинне коло –
Для учнів стіни твої вічно дорогі.
А ти всміхнешся, немов рідна ненька,
І сонце сяйво розіллє, немов єлей.
Ти молода завжди, до всіх ти посміхнешся,
І хлібом-сіллю стрінеш дорогих гостей.
Щороку у світи ти проводжаєш
Дорослих, зрілих соколят своїх.
І радо-радо малюків стрічаєш,
Країну знань ти відкриваєш їм.
А ті ідуть стежками неквапливо,
Немов намисто, нанизують знання.
Пройдуть роки, коли й вони дозріють,
І з стін твоїх, мов птахи, полетять.
Вдягнула нині ти барвисту вишиванку,
Вінок квітчастий, наче долю одягла.
І на порозі з хлібом-сіллю стала,
Аби своїх дітей ген звідусіль стрічать.
© Тетяна Гриндула, 9 березня 2017 р. (22 год. 44 хв.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724810
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.03.2017
автор: Гриндула Тетяна