* * *

[i]Олександрі  Стрельниковій
[/i]
Твоя  прабабця,  бувши  в  тілі,
Зустрілась  якось  по  весні
Із  правнуком  Гурамішвілі,
І  геть  забула  слово  «ні!»
Можливо,  він  сказав  їй  «Мила,
Мартусю,  пташко  –  два  крила!..
Відмовити  не  стало  сили.
А  потім  донечка  була.
Чорнявий  муж  запив  у  клуні,
Терявся  –  хай  же  йому  біс.
Ну,  звідки  в  донечки-красуні
Такий  оце  кавказький  ніс?!
А  профіль,  гордий,  як  в  орлиці,
А  очі,  ніби  дві  зорі?!.
Та  родоводу  таємниці
Не  розкривають  матері.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Галина Будянська