Хто ти ,рідненька ,мені є?
Що маю я сказати,
Щоб у віршах я міг тебе,
Всім серцем описати.
З котрих віків до нас прийшла,
З яких перлин ти зшита?
Чому твоя уся земля
Красою оповита?
Хто зміг тебе таку створить?
Хто дав тобі це диво?
Хто сонце знав,як запалить,
Щоб землю освітило?
І тут не треба знатока
Й не треба доводити,
Бо це Господня є Земля,
На ній нам вічно жити.
То бережім її усі,
Як рідну матір ,друзі.
Трудімось на своїй землі,
Щоб були всі в заслузі.
Молімось Господу за все,
За те ,що дав нам волю,
І хай країна розцвіте
У мирі і без болю.
Вона рідненька всі віки,
Була у війнах,в крові,
На неї вороги ішли,
Топталися й по мові.
Але вона жила й живе,
І так до віку буде.
Тепер в майбутнє з Богом йде
Й веде всі свої люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2017
автор: Дашавський поет