Ще трохи і магнолія розквітне,
В рожеве одягну́ться пелюстки.
Метелики-лимонниці пастки
Залишать любо, і зело тендітне
Звільниться із міцних земельних пут.
Згадає птаство в рідно-край маршрут,
Заб’є крильми, відваги набере,
Рай-місце кине (гріло, та чуже!)
І, хмари розсікаючи у дні,
Вернеться в дім під оплески гучні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)