Троянду білу царицю квітів,
Квітку цю соловей покохав.
І сидів він на кущі калини
Та пісню про любов їй співав:
-Трояндо ти чарівная квітко,
Яка неземна врода твоя.
Подаруй мені своє кохання,
Бо не проживу я навіть дня...
Троянда гілкою відмахнулась,
Ненароком в серце вколола.
Пролилась кров на її пелюстки,
Вмить вона багряною стала...
І з тих прадавніх та сивих часів,
Червоним цвітом вона цвіте.
Хто цю троянду в руках тримає,
Про шипи нехай памятає...
Легенда нас про те застерігає,
Що кохання різне буває.
Буває деколи і серце ранить ,
Якщо потайні шипи має....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2017
автор: dashavsky