В небі зорі позгасали
Ясне сонечко встає.
Ми з тобою загадали
Мовчки, кожен про своє.
Позлітали срібні мрії
У душі дзвенить струна.
Ясне сонечко загріє
Встане рідна сторона.
Знов вдихнули вільно груди
« жили довго в сірій млі».
Вірять люди краще буде
Жить на сонячній землі.
Над землею думка в’ється
В світлі сонячнім тремтить.
Серцю радісно. Здається
Ця в житті найкраща мить.
2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724497
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2017
автор: Мартинюк Надвірнянський