Минуло вже багато літ
Як в домі рідному мене немає.
Я так далеко, так далеко від Землі,
Я там, де Вічність, що мене чекає.
Зустрінемось, сміявся всім не в пору,
Прощайте, тим, хто мене знає,
І сам не вірив, що повернуcь не скоро,
Адже там Вічність, що мене чекає.
Тобі, кохана, дякую за все,
Тобі я щастя побажаю...
Не вірила, казала це слова, це сон лише,
Про Вічність, що мене чекає.
Аж ось над світом опівнічная пора
Ти знову у надії небо споглядаєш
І бачиш, там сія зоря де я,
Де Вічність...,
тепер ти знаєш.
*є варіант авторської пісні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2017
автор: Ivan Kushnir-Adeline