У променях місяця сяє обличчя,
Ніч підняла своє чорне крило
Для мене чекання як вічність,
Чекання на тебе, як грім за вікном
Як іноді буває, ти чеканням страждаєш
Серце краєш, душу рвеш
Так жаль, коли нічого не вернеш...
Жаль, коли його рука ту іншу обнімає
Серце б"є на тисячі скалок,
А ти мов янгол, високо літаєш
І щиро віриш в нього і в любов!
Віриш, що колись настане час,
Коли мрій воскресне срібний вальс-
Рука в руці, душа в душі...
...Ллються звуки в тишині...
Чекай! І Бог побаче, допоможе
Твоє страждання вгомонить,
Він знає, любить, все він може!!!
Перетворе вічність в ту щасливу мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2017
автор: MaryHladun