Відбилися підкови у траві,
Розсілись роси по широкій спині,
Пасуться коні і старі й малі,
Свої зігнувши шиї лебедині.
Сльозяться очі - вітер у лице,
Гриву лоскочуть ранішні тумани,
В повітрі пахне свіжим чебрецем,
Проміння сонця б’є у барабани.
Ще трохи й заспівають небеса
І засіяє грація коняча.
Коні на волі – неземна краса,
Воля для них, як рай святий неначе.
Щоб виростали трави молоді,
Щоб коні доглядали за малими.
Був мир і воля на святій землі,
А вільні коні щоб були баскими.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724305
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.03.2017
автор: Віталій Назарук