Я долю твою у серпанках колисала,
Мій сину, щастя ти моє.
Для тебе зорі з неба я б дістала,
Ти гордість наша, і життя моє.
В блакить очей я б думкою пірнула,
Сягнула дна, але ж його нама.
Бездонний погляд в мрію б загорнула,
І хай вона летить у майбуття.
Ти перший двері привідкрив у материнство,
В такий чудовий світ мене повів.
Моя ти доле, яблуневий цвіте,
Наповнений нектаром доброти.
Моя ти пісне, соколе мій ясний,
Моє натхнення і моє життя.
Тебе до себе хочу пригортати,
І відчувати близько серденька биття.
А ти ростимеш і міцнітимеш щоднини,
І прийде час, коли з родинного гнізда
Ти відлетиш, в широкий світ полинеш…
Зажди… Зажди… У світ не поспішай.
Ти ще побудь таким, який ти зараз,
Безпосереднім мрійником малим.
Ти день за днем зростатимеш помалу,
А дивитимусь як будеш ти рости.
© Тетяна Гриндула 23 лютого 2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724292
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.03.2017
автор: Гриндула Тетяна