[i]Не задихайся, я ще прийду,
Я ще наповню речі, хоч не до речі
Усі зітхання - поневіряння, ходити по колу
Кругами - життями, важкою ходою,
Соленою бідою...
Як риба на суші, де згублені душі
Танцюють знеболені самби крильми
Дитинства забутих пірнань...
Вистачає переживань,
Щоби не вмерти у забутті і триматися на висоті
Магнетики дротів - твоїх незрадливих гачків...
Мені би сягнути полюсів якось серед хаосу вітру,
Що звіє нові проблеми і відправить до атмосфери
На всі чотири сторони, де чатують воро́ни
Свою здобич...
Бог в поміч, дощ під ноги, крику - легеням !
Та хоч у болоті відбийся, - напийся
Моя остання надіє...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724266
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2017
автор: Мандрівник