Не питай, чому вітер у полі
За птахами бадьоро летить.
То моя розгулялася доля,
Дорога їй життя кожна мить.
Не струнка вона вже та не юна,
Та від того вона не сумна,
Бо для неї життя - подарунок,
Тому в серці співає весна.
приспів:
Доле моя, доле,
Квітни та радій.
Є у тебе воля
Серед світлих мрій.
Є у тебе віра
В краще майбуття,
Та любов безмірна
До свого життя.
Не питай, чому білі лелеки,
З першим сонцем додому летять,
Бо то я повертаюсь здалека,
В рідний край, де мені благодать.
Серед квітів казкових зростала,
То ж душа моя прагне сюди.
Тут я вперше в житті покохала,
Тут щаслива я буду завжди.
17 серпня 2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724130
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 18.03.2017
автор: Елена Марс