Сонце ґирлиґою променю
Лід розбиває: крак!
Холодом днів зсудомлені,
Тягнуться крила трав.
Небо відтаює проліском.
Під коломийку хмар
З пагорбів котяться, котяться
Білі сніги отар,
Дзвонять джерельно тронками;
Будять неспокій дум
Ритми копит синкопами,
Сіють зелений шум…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724078
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.03.2017
автор: ptaha