Шукаю, все життя себе шукаю:
І простору, і розмаху для крил.
Пізнала сутність світу й ще пізнаю…
На штучність – алергія, на акрил…
Душа моя міцніє, хоч страждаю…
Злетіти, зазирнути за завісу,
Бо не одна така у тім житті…
(Смертельне зло над душами нависле)
Здолати б перешкоди на путі
І над буденним -- як святі у висі.
Усім Бог дав можливості такі,
В собі лише потрібно розібратись
І не « на вітер» всі слова палкі,
А зняти із душі печалі ґрати
Убивчі і доволі громіздкі…
Співає звільнена душа на волі,
Допомагає іншим у біді.
Не варто нарікати на злу долю,
Щоденна правда – в тебе у руці,
Позбутися лиш злого і сваволі.
Душа любові прагне, миру, волі!
28 лютого 2017
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2017
автор: палома