[i][b] [color="#ff0000"]Жили як сусіди… Та щось
перемкнулось в імперських
їх кремлівських головах...
Прийшли забирати свій
давній ( 1954рік) ДАР...
Річниця нелюдської дії...[/color][/b]
[/i]
[i][b][color="#1414a6"]Дім далеко… Тут,- Я і море…
Я,- і чайок стрімкий політ…
Я і гори… Спокус простори
Та постійний чуттєвий гніт…
ВІН горів… Шаленів щоднини,
Гасив цноту дівочих літ…
Впав останній екран тканини,
І відкрив ЙОМУ… цілий світ…
МИ зомліли,- ВІН,- від бутона,
Я – від страху жіночих бід…
Град цілунків… Зомліло лоно…
Ті цілунки,- гарячий лід…
Загорілись… Хлюпоче море…
Ніжний стогін… Чаїний крик…
Я приїду… Зміняю гори
На лісистий твій материк…
[/color][/b][/i]
[i][b][color="#ff0000"]І приїхав… Троянди білі…
Батько й мати… Важлива мить…
Та в Криму вже,- кремлівські хвилі,-
Десь стріляють… А десь,- горить…
Прогоріло...Зосталось море,
Гори й чайок стрімкий політ...
Люди в трансі... Для тих двох-горе,
Зайдам,- мрія імперських літ...
[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723712
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2017
автор: Янош Бусел