Я зможу бути котом.
Щоб приносити людям радість,
Безтурботно гуляти, махати хвостом,
Тертись об ноги, викликаючи жалість.
Не п'яніти швидко від невтомних утіх,
А дарувати навколишнім ніжність.
Буде вже не важливо, хто впав, а хто зміг,
З усіх поривань залишиться лише вірність.
Знайду собі віру, покращиться зір,
Побачу у темряві безліч відтінків,
Зрозумію нарешті хто справжній звір,
Навіть не знаючи їхніх учинків.
М'якенькою лапкою торкнуся землі,
На крилах із шерсті умить пронесусь,
Утечу від людей, бо вони завше злі,
Віднайду незалежність. І...знову проснусь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723701
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.03.2017
автор: Закохана в небо