Татусю,мій таточку, тато
Так є що сказати багато...
Я лиш пригорнусь й помовчу
Ти й так зрозумієш дочку...
А ти пам'ятаєш, як взимку
Катав на санчатах малу,
Обличчям ловила сніжинки
Я знала в турботі живу...
А знаєш, коли повертався
Ти із-за кордону колись
Мені ти чужим тоді здався
А ти лише мовчки моливсь,
Щоб твої впізнали дівчата,
Що тато додому вернувсь,
Мені тепер є, що згадати
До тебе міцніш пригорнусь...
Я вдячна тобі за дитинство
За посмішки й віру твою,
Його,як безцінне намисто
Крізь роки свої пронесу!!!
Тепер дідусем називаю
За це ти на мене не злись,
Вже внуки тебе виглядають,
Як я виглядала колись...
Ти вибач мені, мій рідненький
Я часом і вредна була,
Та лиш завдяки тобі й неньці
В житті усього досягла...
Присв.ПАПІ))) Грицина Н.М.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2017
автор: Наталка Жвава