Тиша непроглядна, місяць і зірки...
Ніжний дотик ночі гладить пелюстки...
Вітер дише плавно, хвилі по воді,
Світлячки танцюють в сонній лободі...
Час застиг навколо, зупинилась мить...
І кохання наше темінь озорить!
Ніч тремтить в обіймах, плавиться роса,
Зайняли́сь від жару мокрі небеса...
У досві́тній си́ні топиться зоря,
У нестримнім темпі стукають серця...
Ще б хвилинку ночі, ще б хоч мить тепла!...
Та зоря вже світлом хмари облива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2017
автор: Надія Галябарда