Я дивлюсь, загоряються крила,
І сузір’їв згасають свічки,
І зима у цю пору безсила,
І сніги утікають в річки.
У порога, красуня присіла,
Я побачив її у вікно.
Як палають вогнем її крила,
І любові з’явилось тепло.
Я крила’ доторкнувся рукою,
Відчуття – електричний, мов струм.
Це кохання ось поряд, зі мною,
І цей присмак весняних парфум.
Запитав: «Яке ім’я в красуні?»
А вона шепотіла: «Весна!»
Немов дзвін прокотився в відлунні,
О, цей голос, немовби струна.
Я радію, зима вже позаду,
Ну, а поряд красуня-любов.
Подарю їй червону помаду,
Поцілунок бентежить знов кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723469
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.03.2017
автор: Східний