Діва-весна

Вже  зима  лягла  у  хмари,
Неба  синього  отари
Попливли  блакиттю  у  молочних  вервицях.
Спішно  вмилася  сльозою,
Сум-журбу  взяла  з  собою,
Не  проси  її,  вона  вже  не  повернеться.

А  весна  у  вишиванці
Йшла  до  березня  уранці,
І  тримала  у  руках  вербові  котики.
На  тендітний  стан  дівочий
Задивлялись  всі  охоче,
І  підсніжників  зоріли  білі  дзвоники.

На  горі  його  чекала,
І  пісні  дзвінкі  співала.
Де  ж  ти  ходиш-забарився  любий  березню?
Він  прийшов,  дарує  квіти,
Пригортає,  щоб  зігріти,
Зодягає-прикрашає  діву  зеленню.

06.03.2017р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723355
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.03.2017
автор: Мазур Наталя