[i]Стинали нас мов колоски у полі,
А ми все проростали крізь каміння літ,
За все навчились дякувати долі :
За війни, геноциди і зигзаги бід...
В черговий раз пішов кудись униз
Історії барометр, бодай би йому трясця !
Лиш на іконах сум століттями завис,
Бо люди вже давно розп"яли своє щастя...
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723350
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2017
автор: Мандрівник