Являлась кохана у сни твої
заквітчана в кущик калини,
єдина, ота, якій пестощі
в віршовані вкладував рими...
А часом, хмаринкою білою,
спускалась до берега річки...
Туди де колись, ще дитиною,
вплітав в її коси ти стрічки.
А чи може було то марево,
в осінньому заході сонця?...
Та ти його бачив, й годинами
вдивлявся у темінь віконця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723332
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2017
автор: Галина Р