У сни розвеснені прийди,
Зігрій вуста палким цілунком.
Зими вже губляться сліди...
Потіш мене кохання трунком.
У коси зорі заплети,
Нехай малює ніч графіті...
А ми одні - лиш я і ти.
Весною пахне у повітрі.
Зжени тумани з моїх вій,
Я крізь сніги тебе чекала.
Прошепочи: "Навіки твій..."
...Весна крайнеба запалала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723326
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2017
автор: Катерина Дмитрецька