Солов’їні гаї і льонові поля,
Де ожини ростуть на узліссі.
Моя рідна Волинь, моя диво - земля,
Де десятки озер на Поліссі.
Тут квітують жита, пшениці золоті,
Тут по селах гніздяться лелеки.
У нас люди душею приємні й прості,
В нас дуби, як в Карпатах смереки.
У Карпатах - форель, в нас – форель і вугрі,
Теж повітря бринить чистотою.
І солодкі дими шлють сільські димарі,
Сокіл менший стає з висотою.
Тут чорниці й гриби, Мавки і Лукаші,
Тут паркет, що відомий у світі.
І співучий народ у якого в душі,
Завжди пісня народна в зеніті.
Синьоока Волинь – це колиска моя,
Бурштинова красуня від роду.
Це дочка України - квітуча земля,
Якій дана краса в нагороду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723168
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.03.2017
автор: Віталій Назарук