Ой там при долині ,
Стогне Яворина.
Та й згадай же, мене, серце,
Кохана дівчина!
Як згадаєш, над рікою,
Низько нахилися,
Ще й води під бережечком,
Чистої напийся.
Мов сльоза тая водиця
Як весняні роси.
Заплети ж душа- дівчино,
Лілею у коси!
А як місяць підійметься -
Пливи за водою,
Поговоримо у плавнях
Тихенько з тобою.
Болить серце, душа стогне,
Русалонька плаче:
-Десь козак мій там лежить...
Серденько гаряче!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723083
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.03.2017
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)