Я вина зіп'ю ковток із чаші,
залишу на серці я печать.
Крізь вино я бачив щастя наше.
З болем зізнаюсь, про що не міг мовчать.
* * *
Погляд ніжний і суворий в тебе,
дивиться крізь всесвіт в темну даль.
Дивиться на землю, горизонт і небо,
та вселяє і любов, і жаль.
* * *
Душі тих, убитих молодими,
істину життя прекрасно знають.
У душі у них кружляє сірий дим:
мрії, як і сигарети помирають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723077
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.03.2017
автор: MarikMu