Ти мене не проси... ці слова я сказать тобі мушу.
Хочу, щоб зрозумів, щоб вони не тривожили душу.
Ти мене не проси, не вернуся у зиму я сніжну.
Вірю, швидко мине, відчуваю весну я вже ніжну.
Ти мене не чекай... розійшлися давно вже дороги.
В нас не склалось чомусь... Хай залишать обох нас
тривоги.
Знову сонячний день, в вікно стукає гілка вишнева.
Легкий щем у душі... Не твоя я, а ти не для мене.
Ти мене не шукай... буду тут, де весна розцвітає.
Сонце в росах встає, бо з любов'ю для всіх воно сяє.
Буду тут, де живе на добро свята світла надія.
І вини в тім нема, видно тут загубилася мрія...
Ти мене не проси... ці слова я сказать тобі мушу.
Хочу, щоб зрозумів, щоб вони не тривожили душу.
Ти мене не проси, не вернуся у зиму я сніжну.
Вірю швидко мине, то ж чекаю весну я вже ніжну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2017
автор: Надія Башинська