Сорок сім якихось років,
Мало це, а чи багато?..
Чоловік в самому соку,
Неодружений, не тато...
Він кохав, його кохали
Та чомусь таки не склалось.
Для життя таланту мало,
Є така недосконалість.
На його недовгу Долю
Надто випало багато —
Трішки "цукру", більше "солі"
Довелось йому пізнати.
Хай прожив до болю мало
Та для нас пророк він досі.
Навесні його не стало,
Березень проріс у осінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2017
автор: Патара