Ти боїшся? І я боюся.
Всі бояться... і що тепер?
Мусиш бути постійно в русі
Поки рухаєшся - не вмер.
Страшно знати, що більш нікому
не довірити - лиш собі
Крок за кроком долаєш втому.
Втома губить тебе в юрбі...
Треба жити. І хоч не воля
вільним бути, живи чи вмри, -
виїш вдосталь гіркої солі
поки візьмуть тя догори...
Доки багнеш втекти від світу -
серце світом болить і рве...
Сій в зневіру любов і квіти...
Смійся в люстро її криве.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722892
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Адель Станіславська