" І ось вже стільки днів
Ми
Однокриле
Летимо
І кожна мить
Загрожує
Падінням "
© Микола Вінграновський
Ми однокриле летимо
Ми зазираємо в трюмо
Шалено прагнемо втекти
Від кружеляння суєти
У задзеркалля у світи
Де ще немає людських рук
Де ще невинний кожен звук
І слово ще не прозвучало
Де неспотворене Начало
Лишень почне творити світ
Навколоземний наш політ
Так від Землі нас віддалив
Що ми не бачимо як дух
До неможливості змалів
Зістарився і огрубів
Архангел сивий на трубі
Вже грає нам останній вальс
А трепет наших самб і сальс
Йому чужий смішний байдужий
Хоч він жаліє нас недужих
Істот нещасних кволих хворих
Та мусить грати пісню мору
* В обрамленні вірша використане полотно Марка Шагала " Над містом "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722848
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Той,що воює з вітряками