Цвіла білим пухом тополя,
Як вітер торкав її стан.
Купалась в безмежжі край поля,
Здавалось, життя — океан.
Вслухалась до кожного звуку,
Що вітер на вушко шептав.
Кохання ввірвалось без стуку
У вигляді сонцезаграв.
Не знала, що вітер жорстоко
Обскубає листя в душі,
І буде вона одиноко
Вкривати німі спориші.
Ошукана вітром тополя
Самотньо стоїть у журбі.
Якби ж то була її воля
Відраду знайти у собі. 12/04/16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722775
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.03.2017
автор: Lana P.