На світ оцей приходим без нічого:
Пустий сосуд - в нім чистая душа.
Його до краю за життя наповним:
Чим? Кожен сам для себе виріша.
- Греби собі побільше і усього!
Та плюнь на всіх! – диявол спокуша…
Прошу, не бійся гаманця пустого,
Страшніше всього – як пуста душа.
Якщо багатства прагнеш лиш земного,
скарбам своїм радіть не поспішай...
На інший світ не візьмеш геть нічого:
ні статків, ні маєтків, ні гроша…
На Божий суд потрапить лиш душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722683
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: Ната-лі