Ой, Тарасе, батьку рідний,
Кобзарю Великий!
Знову течуть в Україні
Кривавії ріки.
Вражий москаль зазіхає
Та й на наші землі,
І стріляє й убиває
У містах і селах.
Як же його зупинити,
Порадь хоч ти, тату,
Доки він буде душити
Нашу волю клятий,
Називатись "братом старшим",
Керувать як жити?
І подумати нам страшно,
Що може вчинити.
А Твоє правдиве Слово
Його ще лякає,
Українські книги знову
Він забороняє.
Та живе воно й лунає
На весь світ, Тарасе,
Кривду й зло перемагає.
Україну нашу,
Наче матінку рідненьку
Шанує, боронить,
У любові зізнається
Твоє, батьку Слово.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722621
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський