Я хльостала біль,
Душею відкритою,
ранимим серцем, розхриставшись,
як двері.
Ми розгубили доброту,
чесність і вірність,
вже повір.
Осад цієї солі п'ємо,
обпалюючи вуста.
Ось чому Життя,
здається пусте..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722616
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2017
автор: Svitlana_Belyakova