Не боги вигадують межі й кордони.
Ми згадуєм вже... Бо пішло все у пам’ять.
...збулися ми всупереч всім перепонам...
... – Ти чуєш, кохана? – Я чую, коханий...
Нам разом століття – пісок поміж пальців,
Нам нарізно мить – неподолані гори,
Складалось життя з половиночок-пазлів
Такого ні з ким не бувало ніколи!
...тебе впізнавав, ти мене впізнавала
За ритмами, римами, поглядом ніжним,
За сном, і за тим, що завжди вистачало
Нам світла і темряви, галасу й тиші,
Коли всі дороги прямують – назустріч...
...в іроніях доль, в сліпоті карнавалу,
Торкається темряви свічка, і душі
Завжди впізнавали. І ми впізнавали...
За жменькою зір і за пилом на фресках
Нас там, нагорі, хтось узяв на поруки...
...яким нескінченно коротким відрізком
нам здасться життя у безмежжі розлуки...
Молитися небу рясними сльозами…
Того, що було, в нас уже не забрати......
... було нам дозволено збутись, кохана...
... було нам дозволено збутись, коханий...
Оригінал:
Не боги придумали эти границы,
А мы вспоминаем... уже - вспоминаем...
...любимый, нам было позволено сбыться...
...нам было позволено сбыться, родная...
Нам вместе века - словно струйка песчинок,
Мгновение врозь - неприступные скалы,
И жизнь состояла из двух половинок,
Такого ни с кем никогда не бывало!
...а мы узнавали друг друга - по взгляду,
По ритмам и рифмам, по вздоху и смеху,
По краешку сна, по тому, что не надо
Ни света, ни мрака, ни звука, ни эха,
Когда все дороги стремятся - навстречу...
...в ирониях судеб, в слепом карнавале,
Где трогают тьму беспокойные свечи,
А мы - узнавали, всегда узнавали...
По горсточке звезд, по истершимся фрескам...
Нас там, наверху, кто-то взял на поруки...
...каким бесконечно коротким отрезком
покажется жизнь во вселенной разлуки...
Высокому небу навзрыд помолиться -
И этого "было" у нас не отнимут...
...родная, нам было позволено сбыться...
...нам было позволено сбыться, любимый...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722588
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 10.03.2017
автор: макарчук