Як я довго до тебе ішов,
Крізь вітри й снігові заметілі.
Крижаніла в дорозі аж кров,
І підошви затерлись об милі.
У сніжинку вдивлявся, мов в ніч,
І шукав отой образ, як свічку.
І межу перейшов потойбіч,
По місточку з кришталю, за річку.
Ось я в полі, окрилений птах,
Піднімаю кохання на крилах.
Твій цілунок багріє в устах,
Ти, як квітка, кохана і мила.
Поцілую тебе, обніму
І до танцю покличу кохання.
Пережив не одну вже зиму
Із веснянкою в танці до рання.
Як я довго до тебе ішов,
Крізь часи й снігові заметілі.
Крижаніла в дорозі аж кров,
І підошви затерлись об милі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722569
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2017
автор: Східний