Любімо, браття, неньку Україну,
Так вірно, як її любив Тарас.
І знов вона повстане із руїни,
Як він пророчив у віршах не раз.
З’єднаймо, друзі, знову Україну,
Бо нас завжди просив про це Тарас,
І зацвіте, мов навесні калина,
Наш рідний край від Сяну по Кавказ.
Шануймо, діти, нашу Україну,
Так щиро, як робив колись Тарас.
Своє коріння й мову солов’їну
Не забуваймо, друзі, ні на час.
Молімось, люди, за свою Вкраїну,
Так ревно, як моливсь завжди Тарас.
Хай Бог пошле країні нашій миру
І захистить у цей нелегкий час.
© Слова: Зоряна Кіндратишин
Музика: Микола Ведмедеря
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722556
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 09.03.2017
автор: Зоряна Кіндратишин