Померти може щось не народившись –
Так в'яне навесні примерзлий цвіт.
Занадто ти собою захопився
І не помітив, як з'явився лід
В очах, словах. Підступно, підло, хижо
Скував любов, нема її – не клич.
Емоцій вже не вистачає свіжих
І вилізло з півсотні протиріч,
Там де здавались ми єдиним цілим.
Пішла дорога спільна в небуття.
І знизуємо з подивом плечима
З примовкою: «Таке воно життя…»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2017
автор: макарчук