Десь високо журавлі літають,
Широко розправляють крила свої.
Я горобцем по землі стрибаю,
Та не завидую я їм... Повірте, ні!.
Коли соловейко заспіває,
І так зачаровують його пісні.
Мене коломийка зігріває...
Не завидую йому... Повірте, ні!
А коли зозуля весно в лісі,
Кує-довгих років мені бажає.
Не вірю я їй... Повірте, що ні!
Бо, яйця свої вона підкидає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722468
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2017
автор: dashavsky