Яблука, що плакали ще на гілках,
Гниють у свої сльозах,
У широких травах вишукані квіти-
Малі діти крізь усе життя
Кличуть літо.Літо!
І минають дні, часИ радіти,
Яблучні скелети усміхаються до квіту,
Притрусило листя зимні ночі,
Сльози яблучні випила земля,
екзотичним чудо-квітом.
Стиха, здалеку минулого життя,
діти кличуть яблучну порУ.
Із-середини луна, поміж осені без квіту:
"Так минуло все життя,
залишилося ще літо!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722416
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2017
автор: Кавалева