Вродливі, ніжні,
Дорогі панянки.
Веселі, чуйні,
Любі жіночки.
Позаздрять нам
В цей день
І африканки,
Тому, як ставляться
До нас чоловіки.
Не встигнеш рано
Розтулити очі,
На тумбочці
Кавуся вже стоїть.
А чоловік біля плити
Реве і мече,
Ну що ж би там
Смачненького зварить.
Один цей день на рік,
Ну, наче казка...
Так й хочеться
Залишитись у ній...
Але куди там,
День згасає...
А завтра нам,
В реальність,
Без надій...
Ти встала. Вже?
Відкрила очі?
Година бачила яка?
Від запитань оцих,
Втрачаєш спокій.
І обертом іде
Вся голова...
Тож від душі,
Я всім бажаю,
Щоб 8 березня,
Завжди було.
І кава щоб завжди
В Вас парувала
І щоб кохання вічне
В серці розцвіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722387
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.03.2017
автор: Наталя Боднарук