Хай буде так завжди… (повтор)

Зелений  чай  -  ранкова  насолода.
Медового  шматочок  пирога...
Твій  поцілунок,  ніби  нагорода,
Як  оберіг,  від  зла  в  житті  трима.
 
Із  сміхом  поринаєш  в  мої  коси,
А  я  торкаюсь  ніжно  губ  твоїх.
Вже  сонце  за  вікном  смакує  роси,
А  ти  іще  в  полоні  рук  моїх...
 
Тихенько  вітер  колихає  штори,
Потріскують  в  каміні  ще  дрова.
Дрімота  знов  повторює  узори,
Якими  срібний  ранок  розцвіта.
 
І  десь  далеко  плинуть  білі  хмари.
Яке  їм  діло,  що  схолонув  чай?
Мене  й  тебе  тут  зберігають  чари...
Лише  мене  міцніше  пригортай..  
 



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2017
автор: Н-А-Д-І-Я