Поранене слово, обпалена рима,
У пам’яті «гради» й шалені «смерчі».
Живе Україна вогнями палима,
Для захисту гострить булатні мечі.
Віками за волю, віками за славу,
Стояли й стоять незборимі сини.
Щоб гниді московській брехливій, лукавій
Забити у серце з осики клини.
В любого поета, що серцем з землею,
У кого слова б’ють немов кулемет,
Обпалена рима сіяє зорею,
Якщо з нею поруч безстрашний поет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722199
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.03.2017
автор: Віталій Назарук