[i]За захід сонця та світанок,
За щастя мить та каяття,
За кожен подих, кожен ранок
Я дякую тобі, життя.
За кожну мить, що я з тобою,
За кожну радість, кожен біль,
За небосхил над головою,
Що я твоя, ти – тільки мій,
За тихе відчуття покою
Без винятків та без умов.
За те, що можу буть собою,
А ще, за мамину любов,
Яка мене у холод гріла,
Крізь ніч вона мене вела,
Що у житті давала крила
І рятувала, як могла.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722081
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2017
автор: Марина Панфьорова