[b]«Весна» [/b]
[color="#0413e3"][i][b]
ВЕрба, вербонька, верба,
розпустила свої віти,
весняні це перші квіти.
Неба стрічка голуба.
І така блакитна синь,
що буває лиш весною
Розпускаються ліси,
після зимнього застою
Сонце вибилось в зеніт,
і вже гріє – не лиш світить
І муркоче кіт і дід),
і радіють сонцю діти
І курличуть журавлі,
як привіт з теплого краю
Краще рідної землі,
я не знав, та і не знаю!
© Микола Карпець (М.К.)
*06.03.17* ID: № 721975
[/b][/i] [/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2017
автор: Микола Карпець))