Ти не бачиш цей світ,
не бачиш очима
і несеш той тягар,
мов суму за плечима.
Спотикався не раз
об байдужість ти зрячих
та й жалю було вдосталь,
на життя два добрячих.
Пробачав ти байдужих,
що жаліють цурався
і людиною сильною
дивом лишався.
Як зберіг оптимізм
Ще й веселу вдачу?
Усміхнувшись, сказав:
Більше декотрих бачу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721969
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2017
автор: Ірин Ка