Ти - пeрша моя самотня вeсна…

Ти  -    перша  моя  самотня  весна,
але  ти  -  надія  жива,
робиш  з  мене  неслухняне  дівчисько.
Знаю,  що  ти  буваєш  різною,
ласкавою,  співучою,
радісною,  квітучою.
Маєш  вплив  на  мережевий  цвіт,
на  листячко  зелене,
пташиний  спів.
Заколисуєш  красою
бузкового  вихору.
Вітаю  ясне  сонечко,
його  промені  у  моєму  віконці,
чекаю  твій  прихід  із  завмиранням,
щирими  побажаннями.
Душі  хочеться  співати,
милуватися  червоним  намистом,
вдягати  насичене  вбрання.
Весна,  ти  вабиш    мене  не  даремно,
я  тобі  вірю,  сприймаю  з  любов'ю.
Весна  -  люба  сестро,
знаходь  домівку  у  моєму  серці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721902
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2017
автор: Svitlana_Belyakova