Ми любимо отих святих,
Які нас вихваляють.
Тому ми вибираємо отих,
Хто більше нам обіцяють.
Святих не стало на землі,
Є лиш неправедні пророки.
У кого гроші в голові,
А не людські пороки.
Чи можуть у тюрмі,
Вибрати собі святого?
Чи в хорошому монастирі,
Вибрати собі злого?
Не стало праведних святих,
Нема кому людей навчати.
Пора вже вчителів отих,
На Божу мудрість поміняти.
Нема правди у судді,
Нарід справедливості вимагає.
А стати справедливому собі,
Він чесним бути не бажає.
Байками наповнилась земля,
Де говорять про справедливість.
А сам купив собі ім’я,
Свій статус і непогрішимість.
Посади давались за хабарі,
За своє крісло вони заплатили.
Тому революції на дні,
Нічого в державі не змінили.
https://www.youtube.com/watch?v=bMOP14cHmZQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721715
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.03.2017
автор: Нагорний