НЕ ВІР У БЕРЕЗНІ КОТОВІ
На прогулянці зустрілись
дві персидські кішки.
На осонні собі всілись,
понявкали трішки.
"Повнота тобі не шкодить,
шубка аж блищиться.
Коцур рік до тебе ходить,
чи ж буде жениться?"
"М"яв, м"яв, м"яв, все обіцяє
в березні женитись
А вже влітку пропадає,
не хоче любитись".
"Ох біда з тими котами
(всі це добре знають)
в березні женуть за нами,
а потім втікають.
Кіт навесно є готовий,
навіть , оженитись.
Такий милий, такий кльовий...
лиш свого б добитись.
Не будь ти така дурненька,
наплачешся згодом,
як залишишся саменька
із його приплодом.
Не будь ти така раденька,
не дай йому цьомків,
бо залишить ти, дурненька,
грубеньких потомків.
МУДРИЙ КІТ
Кіт набрид одному хлопу.
"Най іде до біса!"
Відвезу кота-паскуду
до старого лісу.
І завіз кота у хащу.
Додому вертає,
а той кіт вже на порозі
хазяїв стрічає.
Халамидника під паху
взяв господар знову
і завіз його далеко
за бетонку нову.
Хлоп додому - знов котяра
сидить писок кривить,
ще й напісяв усім в тапки...
Хлоп аж скрикнув:" Привид!"
Чоловік той був затятий,
кота у машину
Три дні їхав полем, лісом
й коцура покинув.
Сам незчувся, як зблудився,
дороги не знає,
дзвонить він до свої жінки
і таке питає:
"Слухай, жінко, кіт вже вдома?
Спитай ради Бога,
най розкаже той паскудник,
як знайти дорогу.
анекдоти в рими уклала
Оксана Максимишин-Корабель
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721514
Рубрика: Гумореска
дата надходження 04.03.2017
автор: ОксМаксКорабель