А дощ мовчить. Криклива німота…

А  дощ  мовчить.  Криклива  німота
Мене  сьогодні  зовсім  не  лякає.
Ти  теж  мовчиш.  Закоханий  в  міста.
Чому  ж  від  мене  й  з  міста  –  утікаєш?

Вікно.  Тривога.  І  душа  скляна.
Аж  дзенькає.  Розіб’ється,  шалена
Минувся  рік?  Чи  вік?  І  знов  весна.
Ти  тільки  згадуй  іноді  про  мене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2017
автор: Домнічева Лілія